скликати

скликати
I [скли/катие]
-и/чу, -и/чеиш; нак. -ич, -и/чтеи, док.
II [склиека/тие]
-а/йу, -а/йеиш, недок.

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "скликати" в других словарях:

  • скликати — I скл икати див. скликати. II склик ати і рідко ісклика/ти, а/ю, а/єш, скли/кувати, ую, уєш, недок., скли/кати, скли/чу, скли/чеш, док., перех. 1) Криком, сигналом і т. ін. збирати разом усіх чи багатьох. || Кликати, запрошувати прийти, з явитися …   Український тлумачний словник

  • скликати — дієслово доконаного виду скликати дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • поскликати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Скликати багатьох. || Скликати свійських птахів, тварин. 2) Запросити багатьох прийти, з явитися куди небудь із певною метою …   Український тлумачний словник

  • склик — у, ч., рідко. 1) Дія за знач. скликати, скликати. 2) Голосний, гучний вигук; окрик …   Український тлумачний словник

  • скликання — I скл икання я, с. Дія за знач. скликати. II склик ання я, с. Дія за знач. скликати …   Український тлумачний словник

  • запрошувати — запросити (просити кого н., пропонувати кому н. прибути до когось із певною метою), просити, кликати, зазивати, зазвати, закликати, закликати, прикликати, звати; скликати, скликати, накликати, накликати, напрошувати, ззивати, зізвати (багатьох)… …   Словник синонімів української мови

  • збирати — а/ю, а/єш, недок., зібра/ти, зберу/, збере/ш, док., перех. 1) Складати що небудь докупи, в одне місце. || Складаючи що небудь, брати з собою. || в що, на що. Поміщати куди небудь те, що складається з кількох чи багатьох предметів. 2) Скликати,… …   Український тлумачний словник

  • згукувати — ую, уєш, недок., перех. Гукаючи, скликати, збирати в одне місце, докупи …   Український тлумачний словник

  • ззивати — і рідко іззива/ти, а/ю, а/єш, недок., зізва/ти, зізву/, зізве/ш, док., перех., розм. Сигналом, криком чи якось інакше збирати в одне місце всіх чи багатьох; скликати. || Кликати, запрошувати куди небудь, до когось …   Український тлумачний словник

  • набат — а, ч. 1) Старовинна російська назва великого барабана. 2) Дзвін великого розміру, який застосовувався для подання сигналу тривоги (сполоху). 3) Звук такого дзвону. •• Дзвони/ти (би/ти) в наба/т скликати громаду до майдану …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»